IN MEMORIAM...

Олег Іванович КЕДРОВСЬКИЙ


 

О.І. Кедровський28 лютого 2005 на 66-му році життя відійшов у вічність Олег Іванович Кедровський – доктор філософських наук, професор, член редколегії журналу «Sententiae». Залишив цей світ один з найбільших в Укра­їні фахівців з філософії науки, філософських проблем математики, історичного взаємозв’язку між філософією та математикою. Його наукові праці знали і цінували не тільки в Україні, але і за її межами.

Олег Іванович народився 5 вересня 1939 р. у селищі Внуково Смо­ленської області. Невдовзі його мати повернулась до Ленінграда, де Олегові Івановичу згодом судилося пережити страшний час блокади. По тому сім’я переїздить до міста Ріпки Чернігівської області, згодом – до Херсона, де Олег Іванович закінчив середню школу із золотою медаллю (1956). 1956–1961 рр. він навчався в Київському політехнічному інституті, захоплювався альпінізмом і гірським туризмом, був керівником студентського спортивного товариства «Бурєвєстнік». Після закінчення інституту працював інженером, згодом завідувачем лабораторії на одному з оборонних підприємств Києва. 1961 року став без відриву від виробництва слухачем університету марксизму-ленінізму, який закінчив з відзнакою 1963-го; саме тоді Олег Іванович зацікавився філософією, що поступово захопила його настільки, що стала справою всього життя.

Найбільш плідний період творчої діяльності Олега Івановича пов’язаний з Київським університетом імені Т. Г. Шевченка, де він працював на кафедрах діалектичного матеріалізму і філософії природничих факультетів, пройшовши шлях від асистента до професора. Паралельно з роботою на філософському факультеті Олег Іванович отримав вищу математичну освіту (1968–1972). У цей же період він успішно захищає кандидатську (1967) і докторську (1978) дисертації, 1983 року стає професором.

З 1987 по 2003 професор Кедровський працював професором кафедри філософії Вінницького політехнічного інституту (згодом – Вінницького державного технічного університету). Саме завдяки його зусиллям кафедра філософії ВДТУ перетворилась на колектив, спроможний розв’язувати актуальні наукові проблеми; Олег Іванович започаткував низку наукових досліджень, які продовжуються й сьогодні на кафедрі філософії, зокрема у межах держбюджетної тематики.

Особливо хочеться відзначити без перебільшення самовіддану роботу Олега Івановича з аспірантами і молодими вченими, для яких він ніколи не шкодував ані енергії, ані часу. Результатом цієї праці стали 20 кандидатських і 4 докторські дисертації, підготовлених і успішно захищених під його безпосереднім керівництвом. І важко полічити тих, кого професор Кедровський консультував, підтримував доброю і слушною порадою.

О. І. Кедровський був організатором і активним неформальним учасником багатьох наукових конференцій і симпозіумів. Його яскраві виступи часто ініціювали цікаві і плідні дискусії.

Наукова діяльність професора Кедровського втілилася у більш, ніж 120 праць, серед яких 10 індивідуальних монографій. Книга Олега Івановича, присвячена взаємозв’язку філософії й математики, свого часу видрукувана німецькою мовою в НДР, була перевидана вже після об’єднання Німеччини і має репутацію одного з найавторитетніших підручників в деяких німецьких університетах.

Однак коло захоплень Олега Івановича не вичерпувалося лише філософією науки і філософськими проблемами математики. Він був завзятим альпіністом, що підкорив не одну гірську вершину Алтаю, Кавказу, Тянь-Шаню і Паміру, Карпатських і Кримських гір, серед його туристичних маршрутів – Кольський півострів, оз. Байкал, р. Пєчора. Його пам’ятають також і як пристрасного аматора подорожей на байдарці. Любив він і порибалити, або просто навесні піти до лісу за березовим чи кленовим соком, а пізніше – за ягодами чи грибами. І завжди намагався зацікавити цим колег, обдаровуючи їх щирою теплотою серця і багатством своєї багатогранної особистості.

Олег Іванович Кедровський залишиться в пам’яті численних своїх студентів, яким запам’яталися блискучі лекції з улюблених його тем: філософії математики та античної філософії. Колеги і близькі вічно пам’ятатимуть Олега Івановича як вірного друга, вдумливого і доброзичливого порадника, мудрого наукового керівника і яскравого вченого.

 

Редколегія «Sententiae»,

Колектив кафедри філософії ВНТУ